Психологічний стрес, переживання та емоції впливають на розвиток онкологічних захворювань.
Це помітили лікарі ще у давнину. У другому столітті нашої ери римський лікар Гален звернув увагу, що життєрадісні жінки рідше хворіють на рак молочної залози, ніж жінки, що часто перебувають у пригніченому стані.
В даний час на підставі проведених досліджень і клінічних спостережень багато вчених вважають, що психологічні фактори, поряд з біологічними і екологічними, відіграють важливу роль у розвитку пухлинного процесу. Ці клінічні спостереження знайшли своє підтвердження в різних експериментах на тваринах. Вчені встановили дуже важливий факт: якщо тварин з пухлинами розділити на дві групи, і одну з них розташувати в тиші і не турбувати, а іншу піддавати постійному стресу, пухлина розвинеться набагато швидше у тварин останньої групи.
Яким же чином психологічний стрес може впливати на розвиток пухлинного процесу?
Вчені встановили, що при стресі активується центральна нервова система, яка і запускає стресову реакцію: активізується периферична нервова система, і залози внутрішньої секреції виділяють різні гормони. В організмі відбувається істотне порушення біохімічних процесів, що призводить до небажаних змін в органах і тканинах. Страждають при цьому і органи, відповідальні за імунітет. В умовах стресу в крові різко зростає рівень гормонів — глюкокортикоїдів, висока концентрація яких пригнічує імунну систему організму. Остання захищає людей і тварин від чужорідних речовин і інфекційних агентів, що проникають в організм ззовні, наприклад, вірусів і бактерій, а також від власних змінених клітин, що перетворилися у пухлинні. Ось чому люди, що перебувають у стані психологічного стресу, частіше хворіють інфекційними захворюваннями. Порушуючи систему імунітету, стрес робить організм беззахисним перед інфекцією.
Американськими дослідниками був встановлений дуже цікавий факт: у людей, що зазнали дії психологічного стресу, значно знижений вміст лейкоцитів у крові, але ж саме лейкоцити відіграють важливу роль у процесі імунологічного захисту організму. Помічено, що в умовах тривалого стресу процес відновлення кількості лейкоцитів до норми може тривати кілька місяців. Хоча на зниження рівня лейкозів можуть впливати різні фактори, наприклад, хіміотерапія, свій внесок у цей процес може внести і психологічний стрес.
Аналогічна ситуація має місце і щодо імунного захисту організму від пухлинних клітин. В організмі діють кілька видів спеціалізованих клітин імунної системи, які виявляють і знищують пухлинні клітини. У результаті стресу відбувається порушення клітинного імунного захисту, що може сприяти розвитку пухлини. З’ясувалося, що при стресі напруженість імунної системи і активність природних захисних сил організму знижується у людей, стан яких характеризується негативними передчуттями, занепокоєнням, страхом, зневірою, відчаєм. І, навпаки, імунна система більш стійка у людей, що мають надію, позитивний настрій, впевненість у своїй здатності впоратися з життєвими проблемами та складними ситуаціями, мають хороші відносини з оточуючими.
